Розуміння та значення комплексної сексуальної освіти

У цій статті я хочу висвітлити основу статевої грамотності та сексуальної безпеки. 

Моя мета - спробувати дати інформацію, яка буває сексуальна освіта, її актуальність у нашому середовищі, які теми входять до системи комплексної сексуальної освіти та їх особливості.

Сексуальність ... Одне тільки слово викликає у багатьох цілий спектр різних емоцій і реакцій. 

Згадайте, коли сексуальність уперше з'явилася у вашому житті, коли ви познайомилися із темою сексуальності? 
Мало з ким поряд був дорослий, якому можна було довіряти і спокійно ставити питання про статеве дозрівання, секс та інші важливі речі в інтимній сфері. На превеликий жаль, більшість молоді доводилося і зараз доводиться самостійно пізнавати цю тему, звертаючись до інтернету або обговорюючи її з однолітками. І тут можна отримати лише неправильні уявлення.

Проте сексуальність є невід'ємною частиною людського життя. Діти та підлітки мають право на отримання науково-обґрунтованої та всебічної інформації про неї. Але, незважаючи на незаперечність доказів того, що всебічна сексуальна освіта приносить користь не лише дітям, а й суспільству в цілому, на сьогоднішній день ми досі стикаємося з опором до введення в школах обов'язкової сексуальної освіти.

Деяких людей турбує те, що запровадження у загальноосвітній програмі такого предмета, як «Сексуальна освіта», може бути початком надто ранньої розкутості в сексуальному плані та ранніми статевими зв'язкам. Прибічники ж сексуальної освіти, навпаки, вважають цей предмет необхідним, тому що він допоможе дітям розібратися в собі, своїх почуттях, дізнатися все про свій організм та фізіологію.

Саме через ці розбіжності, поширення сексуальної освіти у школах важко запровадити.

І так, у чому ж необхідність проведення просвітницької роботи зі статевої освіти серед молоді? 

Хочу почати з розуміння середовища, де ми живемо і які соціальні потреби необхідно задовольнити, за допомогою сексуальної освіти.

Перше – це збереження сексуального та репродуктивного здоров'я. Саме в ранньому дитинстві закладаються здорові звички та розуміння того, як зберегти здоров'я. У підлітковому віці відбуваються фізичні, емоційні та соціальні зміни, багато підлітків починають замислюватися про свою сексуальність і будувати особисті відносини. Тому підлітковий вік – слушний час для виховання здорових звичок та способу життя. Важливо не прогаяти цей момент.

 Репродуктивне здоров'я визначається Всесвітньою Організацією Охорони Здоров'я як «стан повного фізичного, розумового та соціального добробуту, а не просто відсутність хвороб чи недугів у всіх питаннях, що стосуються репродуктивної системи та її функцій». Незважаючи на великий доступ до відповідної інформації, особливо завдяки інтернету, молоді важко розібратися та отримати достовірні уявлення про правила та гігієну інтимного життя.

Україна з 2002 р. є учасником міжнародного дослідницького проекту "Здоров'я та поведінкові орієнтації учнівської молоді" (HBSC). 

У кожній країні визначено наукові установи, які здійснюють опитування. 

В Україні - це "Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка" за підтримки головного партнера-представництва Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні. 

За результатами опитування, у віці 13-17 років кожен четвертий хлопець – 24%  та кожна восьма дівчина – 12,4% мають досвід статевих стосунків. Кожен третій підліток, який має досвід статевих стосунків, не використав презерватив під час першого статевого акту.  

У зв'язку з поширенням дошлюбних сексуальних відносин в останні роки, коли підлітки часто не мають постійного статевого партнера, вкрай високий ризик захворювань, спричинених інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), ранньої вагітності та абортів.

Найпоширенішими ІПСШ у підлітків є: сифіліс, хламідіоз, трихомоніаз та гонорея. Зафіксовані випадки, коли у підлітків має місце мікст-інфекція (2 та більше збудників). Імовірність ускладнень у підлітковому віці особливо висока внаслідок особливостей їх клінічного перебігу: у юних дівчат та хлопців венеричні інфекції часто протікають приховано, без явних симптомів, що у поєднанні зі страхом перед батьками призводить до того, що вони або пізно звертаються за медичною допомогою, або зовсім уникають відвідування лікаря.

У всьому світі продовжує стійко розвиватися епідемія ВІЛ-інфекції, при цьому продовжується активна передача ВІЛ статевим шляхом. Недостатнє поширення серед молодих людей інформації про інфекції, що передаються статевим шляхом, та ВІЛ-інфекції, веде до недостатнього використання ними засобів захисту та рідкісне звернення за медичною допомогою.

Лише 12% опитаних підлітків мають знання про шляхи передачі ВІЛ.

Одним із важливих аргументів запровадження сексуальної освіти – сексуальне насильство. Згідно з опублікованими ВООЗ оцінками, приблизно кожна третя (35%) жінка віком від 15 до 49 років у світі протягом життя зазнавала фізичного та (або) сексуального насильства з боку близького партнера чи інших осіб. Насильство є порушенням прав людини, а також, крім психологічних проблем, підвищує ризик зараження ВІЛ та настання небажаної вагітності. Сексуальне насильство щодо дітей стосується як хлопчиків, так і дівчаток. Згідно з міжнародними дослідженнями, близько 20% жінок і 5-10% відсотків чоловіків у дитинстві зазнали сексуального насильства. 

Діти, позбавлені нормального статевого виховання, більше схильні до небезпеки сексуального насильства, тому що не в змозі правильно оцінити ситуацію і прийняти адекватне рішення.

Злочинці, які піддають дітей сексуальній експлуатації, дуже вміло вибирають саме тих, хто виявляється вразливим. 

Вагітність. 

Рання вагітність і пологи призводять до серйозних соціальних та медичних наслідків і є другою за значущістю причиною смертності дівчаток молодше 19 років. Під час вагітності дівчатка-підлітки частіше відкладають звернення за медичним наглядом через брак знань про вагітність та її можливі ускладнення, або через неможливість самостійно звернутися за медичною допомогою.

Небезпечний аборт. Щорічно у всьому світі близько 3 мільйонів дівчаток віком від 15 до 19 років зазнають небезпечних абортів. У багатьох країнах, через законодавчі обмеження доступу до безпечних абортів, підлітки часто вдаються до небезпечних процедур. 

В одному з досліджень з'ясувалося, що для більшості опитаних школярів та їхніх батьків термін «репродуктивне здоров'я» мало відомий, а 60% підлітків і стільки ж їхніх батьків не уявляють точно, що він включає. Але якщо знати цей термін не обов'язково, то уявляти засоби захисту свого здоров'я, зокрема захисту від захворювань, що передаються статевим шляхом, життєво важливо.

Інші важливі проблеми, пов'язані зі здоров'ям дітей та молоді – це негативний вплив інформаційних та комунікаційних технологій на сексуальну поведінку. Перше знайомство з темою сексуальності більшість дітей знаходять в інтернеті.

Кібербулінг. Згідно з доповіддю Європейського союзу, кожна десята дівчина старше 15 років піддавалася кібердомаганням. Переслідування в кіберсередовищі нерідко призводять до афективних розладів. Згідно з дослідженнями, високий рівень кібербулінгу асоціюється з ризиком розвитку депресивного афекту, коли жертва постійно відчуває такі почуття як сум, безвихідь та безсилля.

Секстінг, тобто приватний обмін сексуальними зображеннями власного виготовлення за допомогою мобільного телефону. Діти повинні знати, що це може стати надбанням сторонніх осіб, що може спричинити шантаж . Це важливі соціальні проблеми, які потрібно вирішувати.

Зараз часто виникають питання із самоідентифікацією себе. Хто я? Який я чоловік чи яка жінка? Як я можу дозволити заявляти про себе, проявлятися? А що якщо я не почуваюся ні чоловіком, ні жінкою? І ми більше уникаємо рамок традиційного суспільства і це впливає на культурні зміни.

Дослідження ЮНЕСКО 2016 року провів міжнародний огляд наукових праць, де узагальнив результат 22 систематичних оглядів та 77 рандомізованих контрольованих досліджень програм сексуальної освіти, що проводилися в різних країнах та контекстах, причому більше половини досліджень припадають на країни з низьким або середнім рівнем доходу.

Виділили 3 категорії програм: 

1. Програми, засновані виключно про помірність від статевих зв'язків або як сказати "ні", і в цій категорії є 2 напрямки 

Абстинентна сексуальна освіта, метою цієї програми є суворе утримання від будь-якої сексуальної активності, апелюючи до моралі. У цій програмі немає інформації про контрацепцію, про захворювання, що передаються статевим шляхом.

Другий напрямок цієї категорії – утримання від статевої активності до шлюбу. Метою цієї програми є щеплення помірності від сексу до шлюбу, та інформації теж ніякої немає. Ці програми добре підтримувалися республіканським урядом США, і її реалізація була у консервативних штатах.

2. Друга категорія програми передбачає помірність від статевої активності як цінності, але вже дають інформацію про контрацептиви, про ІПСШ, небажану вагітність.

Мета – утримання учнів від статевої активності через інформування про негативні наслідки. Ці програми розроблялися США.

3. Третя категорія програми – комплексна сексуальна освіта (далі – КСО). Ця програма розроблялася в європейських країнах, де сексуальна освіта спрямована на гармонійний розвиток особистості, на відміну від програми другої категорії, яка орієнтувалася на вирішення проблем та їх подолання.

Комплексна сексуальна освіта (КСО) – це процес викладання та вивчення когнітивних, емоційних, фізичних та соціальних аспектів сексуальності, заснований на спеціально розробленій навчальній програмі. Воно покликане сформувати у дітей та молоді знання, вміння, які допоможуть їм відповідально ставитися до свого здоров'я, гідності; будувати поважні міжособистісні та сексуальні взаємини, розуміти та захищати свої права.

Найчастіше ця програма починає діяти з молодшої школи чи садочка і до випуску старшої школи. Зміст КСО будується з урахуванням мінливих із віком потреб та здібностей дитини та підлітка. Особливістю цієї програми є те, що поряд з інформацією про дітонародження, сексуальну поведінку, ризики та профілактику захворювань, КСО дає можливість сформувати уявлення про сексуальність з урахуванням таких аспектів, як любов, гармонійні стосунки. У цій програмі передбачена інформація про фізіологію, анатомію, як розвивається організм. Тобто. додатково розвивають в учнів навички критичного мислення, комунікації.

Мета - донести найбільш достовірну інформацію, щоб людина могла робити більш усвідомлений, поінформований вибір. 

Основні висновки з оглядів доказової основи, тобто. результат дослідження ЮНЕСКО:

Майже всі вивчені програми сексуальної освіти підвищують рівень знань про різні аспекти сексуальності та ризики настання небажаної вагітності або зараження ВІЛ та іншими ІПСШ.

Програми, що пропонують лише повну помірність від сексу, неефективні з погляду відстрочки початку статевого життя, зниження частоти статевих контактів та скорочення кількості статевих партнерів.

Ефективні програми, що поєднують установку більш пізній початок статевого життя з інформуванням про презервативи і контрацепцію. 

 Програми, спрямовані на профілактику як небажаної вагітності, так і ІПСШ/ВІЛ, результативніші за програми, в яких розглядається лише одна з цих проблем, у тому числі тому, що вони сприяють більш ефективному використанню контрацепції, презервативів та зниженню кількості повідомлень про статеві контакти без презервативу. 

За Міжнародним технічним керівництвом із сексуальної освіти ЮНЕСКО, у структуру КСВ виділено 8 основних понять, які однаково важливо доносити, і мають вони взаємодоповнюючий характер. Основне поняття розкривається у двох-п'яти темах, для яких визначено основні ідеї та цілі навчання для кожної вікової групи. Вони сформульовані як знань, установок і навичок. Знання закладають основу для засвоєння матеріалу учнями, а установки допомагають молодим людям сформувати власне розуміння самих себе, сексуальності та навколишнього світу. Такі навички, як уміння спілкуватися, слухати, приймати рішення та домовлятися; критично мислити; розуміти себе; співчувати; відмовлятися, шукати та отримувати достовірну інформацію та кваліфіковану допомогу; протистояти дискримінації; відстоювати свої права, необхідні учням для реалізації засвоєного матеріалу практично.  

1. Відносини. Основні теми, що входять у це поняття:

- Родина; дружба, кохання та романтичні відносини; толерантність, інклюзивність та повага; довгострокові зобов'язання та батьківство.

На цих заняттях розбирають поняття сім'ї, які види сімей бувають (наприклад, сім'я з двома батьками, одним батьком, нетрадиційна сім'я) – знання. 

Виявляти повагу до різних видів сім'ї – установки.

Розвивати дружні стосунки із різними людьми (навички). Основна ідея: розуміння здорових та нездорових відносин.

Переслідувати та висміювати когось через соціального, матеріального статусу, стану здоров'я, етнічної приналежності, раси, походження, сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності та інших відмінностей – прояв неповаги та жорстокості.

II Цінності, права, культура та сексуальність. Основні теми цього блоку: цінності та сексуальність; права людини та сексуальність; культура, суспільство та сексуальність.

Кінцевий результат - сформувати соціальний клімат, який характеризуватиметься толерантним, відкритим, поважним ставленням до сексуальності та різниці цінностей. Як ми можемо уживатися з нашими різницями. Чому важливо говорити про секс.

ІІІ. Розуміння ґендерної проблематики. Що таке ґендерна рівність. Цей блок спрямований на поважне ставлення гендерної різниці, розуміння своєї ідентичності та прийняття своєї гендерної ролі.

1. Насильство. Що таке насильство, яким воно буває, що таке принцип злагоди, принцип недоторканності, конфіденційність. 
2. Навички, необхідні для здоров'я та благополуччя.

До системи КСО входять знання, вміння та навички, які важливо дати дітям, та які вони будуть опрацьовувати на курсі. Молодь вчиться критично мислити та розуміти, як однолітки, суспільство може впливати на нашу поведінку, як ми приймаємо рішення, вчимося спілкуватися на складні теми, відмовляти та домовлятися. Куди можна звертатися у складних ситуаціях.

VI Організм та розвиток людини. Основні теми: анатомія та фізіологія статевої та репродуктивної системи, репродуктивна функція, статеве дозрівання, образ тіла та його сприйняття.

Потрібно знати функції свого організму та назву органів, у тому числі статевих та репродуктивних. Цікавитись будовою свого тіла.

VII Сексуальність та сексуальна поведінка. Основні теми: секс, сексуальність та цикл сексуального життя, сексуальна поведінка та сексуальні реакції.

Мета цього блоку - розуміння того, що людині природно отримувати радість від свого тіла та від близькості з іншими людьми протягом усього життя. Зрозуміти, що почуття, фантазії та бажання природні, виникають протягом усього життя і їх не треба соромитися.

VIII Сексуальне та репродуктивне здоров'я. Теми цього блоку включають: вагітність та попередження небажаної вагітності, розуміння, визнання та зниження ризиків зараження ІПСШ, включаючи ВІЛ та СНІД: стигматизація, лікування, догляд та підтримка

Навіщо така велика програма? Для того, щоб була сформована звичка та вміння говорити про свої бажання, межі, а партнери могли чути одне одного у цьому контексті.

Завдання викладачів із сексуальної просвіти не налякати, а просто розповісти, як передаються хвороби, виховати, дати зрозуміти, що кожна людина сама особисто відповідає за своє здоров'я. 

В Україні 19 – 20 листопада 2020 року відбулася конференція «Впровадження комплексної сексуальної освіти та принципів гендерної рівності: перспективи в Україні 21 століття». 

Її організаторами є Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) спільно з Міністерством освіти та науки України. Участь у заході взяли представники МОН, ключових державних та громадських установ, які займаються розвитком комплексної сексуальної освіти в Україні (КСО), та міжнародні експерти.

Метою конференції є формування єдиного бачення основних пріоритетів та консолідованих дій для забезпечення комплексної сексуальної освіти в неформальній та формальній освіті в Україні.

За підсумками заходу заплановано формування у МОН робочої групи з розробки концепції КСО. 

Компетентність фахівців, що залучаються до реалізації програм комплексної сексуальної освіти, передбачає наявність спеціальних знань з психофізіології та психоемоційного розвитку, етапів формування сексуальності, вікових особливостей та вікових фізіологічних норм дозрівання, включаючи знання про гігієну, безпеку, навички комунікації. 

То навіщо нам потрібні знання сексуальності? 
Відповідь очевидна: поінформована у цих питаннях людина може уникнути багатьох проблем у власному житті та у сексуальному вихованні своїх дітей.

Відсутність довгострокових програм сексуального виховання не дає нам можливості підготувати молодь до фізичних та емоційних змін у процесі зростання, а отже, до вміння в майбутньому володіти своїм тілом та почуттями. 

Список використаних джерел:

1. Міжнародний технічний посібник із сексуальної освіти. Інтернет ресурс https://iite.unesco.org/wp-content/uploads/2018/07/ITGSE-2018-Rus.pdf
2. Резолюція конференції «Впровадження комплексної сексуальної освіти та принципів гендерної рівності: перспективи в Україні 21 століття. Інтернет ресурс https://ukraine.unfpa.org/uk/publications

3. Проекти та дослідження - "Український інститут соціальних досліджень імені Олександра Яременка" http://www.uisr.org.ua/projects