КПТ- підхід у роботі з вагінізмом
Ця стаття присвячена вагінізму, дійсно серьозній жіночій проблемі, через яку жінка не здатна вести повноцінне статеве життя. Вважається, що вагінізм займає 3-7% від всіх сексуальних жіночих дисфункцій. Особисто я вважаю, що цей відсоток вищий, хоча моя думка заснована не на статистичних дослідженнях, а на досвіді клієнтських звернень й особистих спостереженнях.
Під вагінізмом мається на увазі мимовільний спазм м'язів тазового дна, що виникає при спробі проникнення у піхву, а інколи й від однієї думки про це. Анатомічних чи інших фізіологічних порушень, як правило, при вагінізмі немає.
Зазвичай, цей механізм має суто психологічні причини:
- почуття сорому та страх болю;
- хибні переконання стосовно сексу, сформовані в дитинстві;
- недостатня освіченість про анатомію та фізіологію;
- травматичний досвід сексуального насильства;
- згадки про невдалий перший сексуальний акт;
- несвідоме відторгення партнера та інше.
Тож, пропоную вашій увазі успішний клієтський приклад когнітивно – поведінкової терапії вагінізма (звичайно, за згодою клієнтки).
Марія (ім'я змінено), 21 рік. Звернулась до психолога-сексолога за рекомендацією лікаря гінеколога.
Анамнез: первинний вагінізм, фобічна форма, III-го ступеню виразності. Розлад з'явився з початком статевого життя, проявляється як спазм м'язів тазового дна при спробах проникаючого сексу, а також при одній уяві про статевий акт. Повноцінне гінекологічне обстеження неможливе.
Історія: Марія виросла в авторитарній cім'ї. Неодноразово стикалася з жорстоким, несправедливим ставленям батька до себе та спостерігала фізичне насилля тата по відношенню до матері. В 14 років пережила спробу сексуального насильсва з боку свого хлопця. Це стало серйозною додатковою травмуючою подією. В 18 років Марія зустріла іншого хлопця, який в подальшому став її першим статевим партнером. На момент звернення до психолога-сексолога клієнтка знаходилась із ним у стосунках вже три роки і вони планували одружитись. Описувала його як позитивного, підтримуючого, люблячого. Марія розповідала, що він не тиснув на неї через неможливість здійснювати повноційний статевий акт. Інтромісія вдалась три рази після вживання алкоголю. В якості адаптивних сексуальних методів пара застосовувала феляцію, кунілінгус, мануальні пестощі.
Запит на терапію сформульован як «Позбутись спазмів та болю при намірі здійснити статевий акт. Здобути здатність відчувати насолоду під час інтимної близкості».
Терапія включала наступні компоненти: психоосвіта, когнітивна-поведінкова реконструкція, тренінг релаксації, дослідження свого тіла та його реакцій, навчання емоційній саморегуляції.
Протокол персоналізованої терапії:
- Встановлення контакту та раппорту як важливих складових консультування та психотерапії.
- Психоедукція, пояснення механізму розладу проникнення.
Цикл розладу проникнення
3. Освіта щодо причин виникнення болісних відчуттів. Фізіологію та анатомію статевих органів чоловіка та жінки. Нагадування про еластичні здатності піхви.
4. Стабілізація, навчання навичкам релаксації для розслаблення хронічного м'язового тонусу та зняття емоційної напруги.
Абдомінальне та діафрагмальне дихання, м'язова релаксація по Джейкобсону, Mindfulness (практики усвідомлення).
5. Пошук ресурсу, робота з травматичними спогадами та емоціями, повязаними із ними.
Практики: «Місто сили», «Внутрішня дитина», «Розмова з органом».
6. Реінтеграція та реабілітація через рескриптинг в уяві.
В процесі рескриптинга дуже важливим є дедемонізація кривдника, бажано уявляти його мерзотним й слабким. Захисником може виступати терапевт, велика тварина (тигр, наприклад) або сама клієнтка.
7. Вагінальна дилатація. Починати рекомендовано з огляду свої статевих органів, звертаючи увагу на думки та відчуття під час дослідження. Потім поступово, крок за кроком, починаючи із дотиків, варто самостійно вводити свій палець в піхву (спочатку кінчик, потім фалангу, потім всю довжину пальця), звикаючи до пенетрації. Тренуванням має бути виділено 20-30 хвилин на день. До занять можна приєднати партнера. Замість пальців також використовується спеціальний набір розширювачів.
Важливо, щоб процесом проникнення керувала сама клієнтка, як на початкових етапах тренувань дилатації, так і при спробах повноцінного статевого акту.
8. Реконструцція негативних когніцій та сексуальних значень.Метод матриці для зміни дисфункціональних тверджень, робота з неадаптивними думками.
9. Закріплення результату. Запобігання рецидиву.
Для одужання від вагінізму знадобилось десять психотерапевтичних сеансів та дві зустрічі для закріплення результату. На данний момент 95% статевих актів Марії є успішними й приємними.
На швидке одужання вплинула готовність та висока мотивація до змін, що і стало запорукою позитивного результату. Марія виконувала всі домашні завдання, дуже прагнула розібратись в причинах симптому й здобути перемогу над страхом. Ключовою технікою, яка в цьому допомогла, стала практика «Звернення до маленької Марусі». Вона надала їй неймовірний поштовх до усвідомлення своїх справжніх потреб й деідеалізації стосунків із нареченим. Клієнтка зізналась собі, що хлопець спричиняв їй багато психологічного болю й емоційного насильства, як батько. Після третього сеанса вона розірвала стосунки з хлопцем.
Клієнтка вважає, що якби вона залишилась в тих стосунках, то не змогла би побороти вагінізм, тому що несвідомо закривалась від майбутнього чоловіка через страх наслідування долі своєї матері.
Зараз Марія зустрічається з новим хлопцем і щаслива з ним в ліжку.
Список використаної літератури:
- Smucker, M.R., Dancu, C., Foa, E.B., Niederee J.L. (1995). Imagery rescripting: A new treatment for survivors of childhood sexual abuse suffering from posttraumatic stress, Journal of Cognitive Psychotherapy: An International Quarterly, 9, 1, 3-17.
- Д. Меннинг, М. Риджуей Практика Когнитивно Поведенческой Терапии – 112
- Д. Герман, Травма та шлях до видужання 2020. - 301-337
- Г. С. Кочарян Вагинизм. 2020 – 4-й номер